Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

С украинского на:
Все языки
Со всех языков на:
Украинский

нічого цікавого

Толкование Перевод

1 натыкать

I. -ся (наговорить, -ся «ты»)

II. натикати, -ся, (шутл.) нагулятися в тички.

III. натыкать

1) (во множестве чего во что, куда) натикати и натикувати, натикати, настромлювати, настромляти, (гроздей, иголок и т. п.) наштрикувати, наштрикати, (о мног.) понатикати и понатикувати, понастромлювати, понаштрикувати чого в що, куди; (напихать) напихати, напхати, набигати, набгати, (о мног.) понапихати, понабигати чого в що, куди. [Натикує коло шляху тичок (Київщ.). Задумала вража баба молодою бути, натикала за намітку зеленої рути (Пісня). Настромляв паліччя в тин (Полтавщ.). Понастромлювали кілків, а плота не заплели (Брацл.). Наштрикає скрізь у стіну голок, а тоді й сам не знайде, де вони (Сл. Гр.). Треба більше моху понапихати в щілини, щоб було тепліше (Гайсинщ.)];

2) (наделывать дыр) наштрикувати, наштрикати, (накалывать) наколювати, наколоти, нашпигувати, нашпигати, (о мног.) понаштрикувати, понаколювати, поколоти, понашпигувати що. [Добре нашпигай гав'ядину, щоб краще вмліла (Брацл.)]. -тычь лунок в грядку - нароби (накопай) ямок (дучок, кубахів) у грядці;

3) -тыкать бока кому - нашпигати (наштурхати, наштовхати) кого, надавати штовханів (штурханів) кому, полатати боки кому. -тыкать зубы кому - дати зуботички, надавати в зуби кому, (фамил.) пополічити зуби кому или чиї. Натыканный -

1) натиканий, настромляний, наштриканий понатик(ув)аний, понастромлюваний, понаштрикуваний; напханий, набганий, понапих(ув)аний, понабиганий;

2) наштриканий, наколотий и наколений, нашпиганий, понаштрикуваний и т. п.; нароблений, накопирсаний. -ться -

1) натикатися и натикуватися, натикатися, понатикатися и понатикуватися; бути натикуваним, натиканим, понатик(ув)аним и т. п. [Понастромлювалось у волосся сіна (Канівщ.)];

2) (вдоволь, сов.) натикатися, настромлятися, (чем-л. острым) наштурхатися, наштрикатися, нашпигатися, попотикати (досхочу) и т. п.; срв. Тыкать.

IV. Натыкать, наткнуть -

1) что, кого на что - натикати, наткнути, (чаще) настромлювати, настромити, наштрикувати, наштрикнути, з[на]низувати, з[на]низати, (нашпиливать) нашпилювати, нашпилити, (о мног.) понатикати, понастромлювати, понаштрикувати, поз[пона]низувати, понашпилювати що, кого на що. [Діток малих на списи натикали (Київщ.). Рибалка удочку закинув, наткнувши на гачок чималий червячок (Боров.). Неначе мене хто настромив на вила (Н.-Лев.). Настромив на удочку рибу (Куліш). Понастромлюйте на щогли голови рандарські (Куліш). Наштрикнув картоплину на ціпок, а тоді як кине нею! (Сл. Гр.). Возьміте Байду, повісите і на острий гак знижіте (Ант.-Драг.). Метеликів нашпилюють на пришпильки (Київ)];

2) кого на кого, на что - наштовхувати, наштовхнути, (реже) натикати, наткнути, (наводить) наводити, навести, напроваджувати, напровадити, (о мног.) понаштовхувати и т. п. кого на кого, на що. [Цього кота хоч мордою наштовхни на мишу, все одно не спіймає (Брацл.)]. Наткнутый -

1) наткнутий, настромлений, наштрикнутий, з[на]низаний, нашпилений, понатиканий, понастромлюваний, понаштрикуваний, поз[пона]низуваний, понапшилюваний;

2) наштовхнутий, наткнутий, наведений, напроваджений, понатиканий и т. п. -ться -

1) натикатися, наткнутися, понатикатися; бути натиканим, наткнутим, понатиканим и т. п. Насекомые -ются на шпильки - комах нашпилюють на припшильки;

2) (наталкиваться) натикатися, наткнутися на кого, на що, натрапляти, натрапити на кого, на що и кого, що, нахоплюватися и нахоплятися, нахопитися, наганятися, нагнатися на кого, на що, (на что-л. острое и перен.) наражатися, наразитися на кого, на що, (только в прям. знач.) настромлюватися, настромитися, наштрикуватися, наштрикнутися на що, (напарываться) напорюватися, напоротися, нарізуватися, нарізатися на кого, на що, (накалываться) наколюватися, наколотися, (порезаться) натинатися, натятися чим (напр. ногою) на що, (о мног.) понатикатися и т. п.; (встречать, нападать) нападати, напасти на кого, на що, надибати и надибувати, надибати на кого, на що и кого, що, здибати, здибати, (диал.) нагибувати, нагибати кого, що, впадати, впасти на кого, (набегать) набігати, набігти на кого, на що и кого, що, (о мног.) понападати, понадибати, понабігати; срв. Наталкиваться 2 (под

II. Наталкивать). [Плентавсь важкими ногами по хаті, натикався на стіни (Коцюб.). Наткнувсь на таке погане, що… (Шевч.). Комуністичне перетворення суспільства натрапляє на скажену боротьбу (Азб. Комн.). Ми сміялись із радощів, що натрапили таких гарних людей (Г. Барв.). Нахопився в лісі на вовків (Сл. Гр.). Якийсь час мовчав, нахопившись в оповіданні на несподівану перетику (Корол.). (Слухалися його,) щоб не наразитися на прикрість (Остр. Скарбів). Настромився на ніж (Київщ.). Наштрикнувся на її (довгий) ніс (Н.-Лев.). Напоровся на вила (Сл. Гр.). З розбігу напоровся в дверях на кондуктора (Крим.). Инший (черкес) наріжеться на пластуна, то й амінь йому (Основа 1862). Натявся на косу (Сл. Гр.). По всіх книжках її очі надибували на слово «кохання» (В. Підмог.). Перегортаючи своє старе шпаргалля, я знов надибав на той рукопис (Крим.). Поки-що він не знаходив нічого цікавого, аж ось надибав таке… (Крим.). Лисиця набігла виноград (Біл.-Лос.)].

* * *
I несов.; сов. - наткн`уть
1) натика́ти, наткну́ти и мног. понатика́ти, настро́млювати, -люю, -люєш, настроми́ти, -ромлю, -ромиш и мног. понастро́млювати и понастромля́ти; наштри́кувати, наштри́кнути

2) ( наталкивать) нашто́вхувати, -штовхую, -штовхуєш, наштовхну́ти; (наводить на кого-что-л.) наводи́ти, -воджу, -водиш, навести, -веду, -веде́ш
II несов.; сов. - нат`ыкать
1) ( втыкать) натика́ти, нати́кати и мног. понатика́ти

2) ( делать надколы) нако́лювати, -люю, -люєш, наколо́ти, -колю, -колеш и мног. понако́лювати

Русско-украинский словарь > натыкать
2 write

1. n

1) рел. писання, письмо

2) розм. почерк (тж hand of write)

2. v (past wrote, writ; p.p. written, writ)

1) писати

to write in ink (in pencil) — писати чорнилом (олівцем)

to write with a pen — писати пером (ручкою)

to write a good (a legible, an illegible) hand — мати гарний (чіткий, нерозбірливий) почерк

to write English — (уміти) писати по-англійському

to write from dictation — писати під диктовку

to write shorthand — стенографувати; знати стенографію

he writes himself «Judge» — він називає себе суддею

2) написати, виписати

to write an application — написати заяву

to write a cheque — виписати чек

how is this word written?, how do you write this word? — як пишеться це слово?

3) послати листа; повідомити листом

write me the result — про результат повідомте мене листом

4) скласти, написати

to write poems — складати вірші

to write for «The Times» — бути кореспондентом газети «Таймс»

to write for the stage — писати п'єси, бути драматургом

to write for the screen — писати сценарії, бути сценаристом

to write for a living — бути професіональним письменником

5) виражати, показувати

fear is written on his face — на його обличчі виражений страх

6) бути переписувачем (діловодом, клерком)

7) страхувати (життя)

write back — відповісти на лист (листом)

write down — записувати; викладати письмово

write for — виписати; викликати листом (когось)

write in — уписувати, уставляти (слово); заповнювати (анкету); амер. подавати начальству заяву (скаргу)

write off — писати з легкістю

write out — виписувати (з тексту); переписувати

write over — переписати наново; переробити написане; списувати

write up — дописувати; доводити до нинішнього дня (щоденник); рекламувати; вихваляти у пресі

* * *
I [rait] n; діал.
почерк ( hand of write)
II [rait] v
(wrote, writ; written, writ)

1) писати

to write large [small, plain] — писати крупно [мілко, розбірливо]

to write in ink [in pencil] — писати чорнилом [олівцем]

to write with a pen [with a brush, with a piece of chalk] — писати ручкою [пензлем, крейдою]

to write on the typewriter — друкувати на друкарській машинці

to write a good [a legible, an illegible]hand — мати хороший [чіткий, нерозбірливий]почерк

to write from dictation — писати під диктовку

to write shorthand — стенографувати

to write Greek — ( вміти) писати по-грецьки; refl офіц. іменувати себе ( в адресі)

he writes himself "Colonel" — він іменує себе полковником, він підписується "полковник" такий-то

2) написати (тж, to write down)

to write a cheque [a prescription] — виписати чек [рецепт]

to write one's name in the visitors' book — розписатися в книзі відвідувачів

how do you write this word є, how is this word written — є як пишеться це словоє

this word is written with a hyphen — це слово пишеться через дефіс

3) повідомляти в письмовій формі; написати, відіслати лист ( to write off)

to write home once a week — писати додому щотижня

I have written to him — я послал ему письмо

4) бути придатним для писання

this pen writes well — ця ручка добре пише

5) складати, писати

to write books [articles, poems, reviews] — писати книги [статті, вірші, рецензії]

to write a little — пописувати

to write in /for/ papers /for the press/ — бути журналістом

to write for "The Times" — співробітничати в газеті "Таймс"

to write for the stage — писати для театру, бути драматургом

to write for the screen — писати сценарії, бути сценаристом

to write music — писати музику, бути композитором

to write from experience — писати на основі власного досвіду, писати про те, що знаєш

to write for a living — заробляти на життя літературною працею

he writes on /about/ gardening — він пише про садівництво

he has written Mozart's life — він написав біографію Моцарта

6) виражати, показувати

to be written on /all over/ one's face — бути написаним на обличчі

fear is written on his face — страх написанний у нього на обличчі

there's detective written all over him — в ньому з першого погляду можна впізнати слідчого

7) залишати незгладимий слід; увічнювати

8) cтpax. приймати на страхування

9) обч. вводити інформацію

••

to write oneself out — списатися

author who wrote himself out in his first novel — письменник, що вичерпав себе в першому ж романі

something to write home about — дещо примітне

nothing to write home about — нічого цікавого

to write oneself man /woman/ — досягнути повноліття

written in the dust /in the sand, in the wind/, written /wri ц in /on/ water — відомий ( про ім'я); недовговічний, минущий ( про слово)

to write one's own ticket — діяти повністю на свій розсуд

English-Ukrainian dictionary > write
3 write

I [rait] n; діал.
почерк ( hand of write)
II [rait] v
(wrote, writ; written, writ)

1) писати

to write large [small, plain] — писати крупно [мілко, розбірливо]

to write in ink [in pencil] — писати чорнилом [олівцем]

to write with a pen [with a brush, with a piece of chalk] — писати ручкою [пензлем, крейдою]

to write on the typewriter — друкувати на друкарській машинці

to write a good [a legible, an illegible]hand — мати хороший [чіткий, нерозбірливий]почерк

to write from dictation — писати під диктовку

to write shorthand — стенографувати

to write Greek — ( вміти) писати по-грецьки; refl офіц. іменувати себе ( в адресі)

he writes himself "Colonel" — він іменує себе полковником, він підписується "полковник" такий-то

2) написати (тж, to write down)

to write a cheque [a prescription] — виписати чек [рецепт]

to write one's name in the visitors' book — розписатися в книзі відвідувачів

how do you write this word є, how is this word written — є як пишеться це словоє

this word is written with a hyphen — це слово пишеться через дефіс

3) повідомляти в письмовій формі; написати, відіслати лист ( to write off)

to write home once a week — писати додому щотижня

I have written to him — я послал ему письмо

4) бути придатним для писання

this pen writes well — ця ручка добре пише

5) складати, писати

to write books [articles, poems, reviews] — писати книги [статті, вірші, рецензії]

to write a little — пописувати

to write in /for/ papers /for the press/ — бути журналістом

to write for "The Times" — співробітничати в газеті "Таймс"

to write for the stage — писати для театру, бути драматургом

to write for the screen — писати сценарії, бути сценаристом

to write music — писати музику, бути композитором

to write from experience — писати на основі власного досвіду, писати про те, що знаєш

to write for a living — заробляти на життя літературною працею

he writes on /about/ gardening — він пише про садівництво

he has written Mozart's life — він написав біографію Моцарта

6) виражати, показувати

to be written on /all over/ one's face — бути написаним на обличчі

fear is written on his face — страх написанний у нього на обличчі

there's detective written all over him — в ньому з першого погляду можна впізнати слідчого

7) залишати незгладимий слід; увічнювати

8) cтpax. приймати на страхування

9) обч. вводити інформацію

••

to write oneself out — списатися

author who wrote himself out in his first novel — письменник, що вичерпав себе в першому ж романі

something to write home about — дещо примітне

nothing to write home about — нічого цікавого

to write oneself man /woman/ — досягнути повноліття

written in the dust /in the sand, in the wind/, written /wri ц in /on/ water — відомий ( про ім'я); недовговічний, минущий ( про слово)

to write one's own ticket — діяти повністю на свій розсуд

English-Ukrainian dictionary > write
4 любопытный

1) (интересующийся знать) цікавий. [Ясний місяць, наглядач цікавий (Л. Укр.). Хто се, хто се? - спитаєте цікаві дівчата (Шевч.)]. -ная женщина - цікава жінка, Євина дочка. Он очень -тен - він дуже (до всього) цікавий. Толпами валит -ный народ - юрмами люд біжить (суне) цікавий. -ные осаждали зал суда - цікаві облягали судову залю. Не в меру -ный - надто (через лад) цікавий. Бросать -ные взгляды - поглядати (позирати) цікавим оком;

2) (интересный) цікавий, інтересний. [Факт цікавий навіть з естетичного погляду (Єфр.). Він не знаходив нічого цікавого (Крим.)]. Случилось -ное происшествие - трапилася (сталася, зчинилася) цікава подія. Он очень -ный человек - з його дуже цікава людина.

* * *

ціка́вий; ( интересный) інтере́сний; ( любознательный) допи́тливий; ( заинтересованный) заціка́влений

Русско-украинский словарь > любопытный
5 много

нрч.

1) багато, багацько, велико, (устар.) много, (во множестве) густо, тісно, (пров.) дуже, гук, гуком. [Багато сліз, а щастя в світі мало (Грінч.). Вишень не було, зате грушок буде багацько (Звин.). Багацько є рож у садочку (Крим.). Прислужився своєму краєві велико (Куліш). Треба много вчитися (Франко). Нечистих місців на землі дуже густо (Звин.). Людей тісно і людям тісно (Чигиринщ.). В їх дуже живе і столується людей (М. Вовч.). У мене гуком свиней (Г. Барв.)]. -го ли? - чи багато? чи багацько? (сколько?) як забагато? скільки? Как -го? - як забагато? скільки? Как -го людей, которые - як багато людей, що; скільки людей, які. Довольно -го - доволі (досить) багато (багацько), багатенько, чимало, чималенько, величко, густенько. [Цікавого там можна знайти багатенько (Крим.). Маруся вже чимало читала (Грінч.). Стрільців у нас густенько (Звин.)]. Не -го - не багато, не багацько. [Не багацько тих у нас, в кого святий огонь не згас (Самійл.)]. Не очень -го - не дуже багато (багацько, густо). [Людей було не дуже густо (Сл. Гр.)]. Не очень-то, не больно -го - не дуже-то багато, не гурт (-то), не велико (-то), не вельми, не гук, (не в числовом знач.) не гаразд. [У їх не гурт чого є (Грінч.). Щоб відтворити його життєпис, маємо не гурт-то матеріялу (Єфр.). Жіноцтво, звісно, логіки має не гурт (Крим.). Заробітку не вельми було і в неї (Кониськ.). Тут новин не гук (Франко). Вона й сама не гаразд тямила в правилах віри (Крим.)]. Не особенно -го - не надто багато, не як багато. Так -го - так багато, так багацько, такого, тако-о, тако-го. [Як запалиш світло вночі, то кульці впасти ніде, такого їх (тарганів) навилазить (Проскурівщ.). І такого-ж тих ксьондзів за тиждень прибуло, що… (Рудан.)]. Так ли -го у вас денег? - чи так-то багато у вас грошей? чи стільки у вас грошей? Не так уже и - го - не з-так і (не так-то й) багато. [Ідеали, принципи, цілі, основи - їх не з-так і багато мала людськість, щоб ними кидатися (Ніков.)]. Так же -го, как - так само багато, як; стільки-ж, як. Слишком -го - надто багато, надто, занадто, забагато. [Їден надто має, а другий нічого (Кам'янеч.). Аж надто щастя! (Куліш). Занадто вже хочеш знати (Звин.). Для поеми в прозі (в цьому творі) забагато наукових гіпотез (Л. Укр.)]. Он слишком -го о себе думает - він надто високо гадає про себе, він надто високо несеться. -го ли - мало ли, -го - мало - чи багато, чи мало; (сколько-нибудь) скількись. -го (если), -го-много - що-найбільше, (в крайнем случае) в крайньому разі. -го шуму из ничего, -го грому попустому - багато галасу з нічев'я; за онучу збили бучу (Приказка);

2) (при сравн. степ.: гораздо) багато, багацько, далеко, значно, геть, дуже. [Цей кінь багато кращий за вашого (Чигиринщ.). Моя спідниця далеко довша од вашої (Хорольщ.). Своя хата дуже більша за цю землянку (Грінч.)]. Он -го счастливее меня - він багато (далеко) щасливіший від (за) мене. Больному сегодня -го лучше - слабому (х(в)орому) сьогодні багато (далеко, значно) краще, багато (значно) покращало.

* * *

нареч.

1) бага́то; бага́цько

2) (при сравн. ст.: значительно, гораздо) бага́то, далеко, значно

Русско-украинский словарь > много
6 открываться

открыться

1) відкриватися, відкритися, від[роз]чинятися, від[роз]чинитися, відхилятися, відхилитися, (о мног.) повідкриватися, повідчинятися, порозчинятися, повідхилятися, (гал.) роз[о]творятися, роз[о]творитися; (о чём-л. закрытом) відтулятися, відтулитися, відтикатися, відіткнутися; (о чём-л. завешанном) відслонятися и відслонюватися, відслонитися [Завіса (запона) відслонилася]; (о чём-л. завёрнутом) від[роз]гортатися, від[роз]горнутися (о замкнутом) від[роз]микатися, від[роз]імкнутися. Окно не -вается - вікно не від[роз]чиняється. У него -крылись глаза - в його или йому розплющились очі на що, у його или йому полуда спала з очей;

2) кому, перед кем - відкриватися, відкритися кому, перед ким, виявлятися, виявитися кому [Виявлюсь йому сам. Дуже цікавого їм нічого не виявилось], об'являтися, об'явитися кому, перед ким, звірятися, звіритися кому, перед ким з чим; (обнаруживаться) викриватися, викритися. [Воно викриється, хто це зробив (Грінч.)]. Срв. Обнаруживаться, -житься. -ся перед кем - розгортатися, розгорнутися перед ким. [Якийсь дивний рай розгорнувся перед її душею (Н.- Лев.)]. Перед вами -вается блестящее поприще общественной деятельности - перед вами блискуче поле розгортається для громадської діяльности. Перед ними -лось небольшое озеро - перед їми (ними) стало (розгорнулось) невеличке озеро. Отсюда -вается прекрасный вид на море - звідси розгортається чудовий вигляд на море. Будущее -лось перед ним - майбутнє (прийдешнє) відкрилось (виявилось) перед їм. Всё -лось - усе виявилось. Я хочу -крыться вам - я хочу звіритися вам (перед вами) з чим. -крылся заговор - викрито змову. -вается случай - випадає оказія; трапляється оказія, випадок;

3) (находиться) відкриватися, відкритися, з[від]находитися, з[від]найтися, від[ви]шукуватися. -ваются новые источники нефти - з[від]находяться нові джерела нафти;

4) (об открытиях, изобретениях) винаходитися, винайтися;

5) (заводиться) відкриватися, відкритися, закладатися, закластися и заложитися. -лась техническая школа - відкрилася (заклалася) технічна школа. Новая трамвайная линия -кроется в недалёком будущем - нова трамвайна колія пройде незабаром; (начинаться) починатися, початися. -крылось трамвайное движение - почався трамвайний рух. -крылись военные действия - почалися воєнні (військові) дії;

6) (публично) відкриватися, відкритися. [Відкрився партійний з'їзд]. В городе -лась холера - в місті показалася (об'явилася, прокинулася) холера. -вается случай - випадає (трапляється) нагода (оказія). -вается (освобождается) место управляющего - звільняється місце управителя.

* * *

несов.; сов. - откр`ыться

1) відкрива́тися, відкри́тися и повідкрива́тися; відтуля́тися, відтули́тися, відслоня́тися и відсло́нюватися, відслони́тися; відчиня́тися, відчини́тися и повідчиня́тися, відхиля́тися, відхили́тися; розгорта́тися, розгорну́тися; розкрива́тися, розкри́тися; розплю́щуватися, розплю́щитися; викрива́тися, ви́критися

2) (рассказывать о себе, признаваться) звіря́тися и зві́рюватися, зві́ритися, відкрива́тися, відкри́тися

Русско-украинский словарь > открываться

См. также в других словарях:

денунціанцій — Донощик [XX] Та й впрочім (окрім зізнань жидів денунціанців) не було нічого цікавого: всі перечили,що нічого не знають, не видали й не чували [XX] … Толковый украинский словарь

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на украинский

нічого цікавого

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на украинский

нічого цікавого

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка: